гривні грн
Каталог товарів

Рекомендації щодо посіву ріпаку від DSV

Категорії

Рекомендації щодо посіву ріпаку від DSV

Технологія вирощування озимого ріпаку в кожному окремо взятому регіоні України повинна бути середньої інтенсивності, зважена на той врожай, який нам дає змогу отримати клімат регіону, і головним чином кількість і розподіл опадів. Ми рекомендуємо розробляти технологію по регіонах на планову урожайність 40-50 ц/га.

У наших рекомендаціях ми зосереджуємось на основних моментах, які є проблемними за нашими спостереженнями. Основними і базовими характеристиками при виборі гібриду мають бути врожайність, придатність до відповідного строку посіву та відповідність умовам ґрунтово-кліматичним умовам регіону.

Повільний розвиток за умов раннього висіву, холодостійкість і швидкий розвиток восени для росту у пізніх посівах чи в умовах пізно отриманих сходів, помірний старт навесні для зменшення ризику пошкодження приморозками в цей час – це саме ті характеристики, які повинен мати озимий ріпак для широкого різноманіття клімату України.

Обробіток ґрунту і посів

Якість підготовки ґрунту під озимий ріпак в значній мірі залежить від подрібнення та рівномірного розподілу рослинних решток попередника під час його збирання. Потрібно якісно розподілити, подрібнити та заробити рослинні рештки попередника, створивши дрібногрудучкувату структуру ґрунту для одержання рівномірних сходів та ефективної роботи ґрунтових схем захисту культури. Найбільш поширеним видом проведення основного обробітку ґрунту є оранка на глибину 25-30 см, яка максимально ефективно вирішує вище перелічені завдання. Важливо якщо оранка проводиться безпосередньо перед посівом потрібно обов’язково використовувати важкі котки для уникнення пошкодження від осідання ґрунту. Іншим видом основного обробітку є використання ґрунтопоглиблюючих знарядь, якими переважно працюють на глибину 35-45 см для руйнування так званої «підорної підошви». Відповідно на даному обробітку максимально накопичується та зберігається волога та найбільш потужно розвивається коренева система.

В умовах дефіциту вологи оранку проводять безпосередньо у день посіву (бажано у вечірні чи нічні години). Адже якщо оранку провести за 2-3 тижні під час липневої спеки є ризик одержати абсолютно сухий ґрунт на глибині до 30 см. У випадку якщо попередник збирається завчасно (за 10-15 днів) до посіву тоді необхідно відразу слідом за комбайном провести дискування ґрунту на мінімально можливу глибину, створивши мульчуючий шар ми максимально ефективно збережемо вологу для одержання сходів, і оранку проводимо безпосередньо перед посівом. Найбільш поширена глибина посіву для озимого ріпаку 2,5-3 см. Проводити посів на глибину менше 2,5 см є ризик швидкого пересихання поверхні ґрунту та одержання нерівномірних сходів. При дефіциті вологи на легких та середніх за механічним складом грунтах глибину посіву збільшують до 3-4 см. При загрозі утворення ґрунтової кірки після дощу обов’язково проводять боронування або коткування до появи сходів культури. За вибору широкорядного способу посіву ( більше 25 см) норму висіву насіння необхідно зменшити на 10-15 % з метою запобігання внутрішньовидової конкуренції між рослинами в рядку.

Підживлення

Вибір основного удобрення необхідно проводити в залежності від строку висіву та рівня агрофону. Для ранніх та оптимальних строків висіву потрібно підібрати добрива з низьким вмістом азоту (для запобігання провокації до інтенсивного росту вегетативної маси). Водночас, кількість фосфору і калію, яку нам необхідно забезпечити, повинна відповідати потребі рослини ріпаку озимого від сходів до дозрівання. За умови пізнього посіву актуальним є вибір добрива з вищим вмістом азоту, завдяки якому матимемо приріст вегетативної маси рослин.

Азотне удобрення

Ріпак озимий є культурою, яка з моменту відновлення вегетації після зимового періоду, дає значні прирости вегетативної маси. Тому своєчасне внесення азотних добрив є запорукою не тільки формування зеленої маси, але й генеративних органів. Окрім кількості внесеного азоту ключову роль відіграє правильний його розподіл в залежності від часу відновлення весняної вегетації та стану рослин в період їх входження в зиму. За умови раннього та типового часу відновлення вегетації для зони ефективнішим є дробне внесення азотних добрив. Перше внесення – мерзло талий ґрунт, друге – фаза початку росту стебла. Пізнє відновлення весняної вегетації з різким наростанням температур вимагає однократного внесення азоту. Також потрібно зважати на стан рослин в період їх входження в зимовий період спокою. Посівам ріпаку, які ввійшли в зимовий період у добре розвинутому стані (>11-12 листків) та раннього відновлення вегетації потрібно знижувати першу дозу азотних добрив до 40% від запланованого. Водночас посіви пізніх строків та із 6-7 листками потребують вищих перших доз азоту (до 60% від запланованого).

Сірка як елемент є складовою всіх рослинних білків і ряду фітогормонів, а у мінеральному живленні рослин – є третім за значенням елементом після азоту і фосфору. Дефіцит сірки в ґрунтовому розчині гальмує відновлення і асиміляцію азоту рослинами. При нестачі сірки пошкоджуються точки росту, молоді верхні листки стають блідо-зеленими, а забарвлення жилок листа також набуває світлого кольору. Оскільки сірка, так як і азот, відіграє важливу роль у синтезі білка, тому існує зв’язок між живленням рослини азотом і сіркою. Найчастіше брак цих елементів лімітує врожайність.

Всього ріпак поглинає від 60 до 100 кг/га сірки, з них у насінні – від 15 до 25 кг/га. Потреба рослин в сірці змінюється протягом вегетаційного періоду. Максимальна потреба в сірці у ріпаку спостерігається у фазі цвітіння і утворення стручків. Тому рекомендація щодо внесення сірки в кількості, що відповідає 20-25% запланованого внесення азоту є актуальною. Так, наприклад, за планового внесення азоту, в кількості 200 кг в д. р., рекомендовано внесення по мерзло-талому ґрунту в лютому-березні 170 кг у фізичній вазі сульфату амонію (NH4) 2SO4 , що в перерахунку на діючу речовину становить 40,8 кг або ж приблизно 21%. На легких ґрунтах нестача сірки може спостерігатись уже восени, що усувається позакореневим внесенням сірковмісних добрив.

Мікроелементи

Рослина озимого ріпаку нездатна накопичувати в тканинах бор у резерв і внесення позакоренево є стандартом інтенсивної технології вирощування. Восени у стадії 5-7 листків необхідно внести до 150 г B/га. Не менше 350 г B/га потребують посіви ріпаку озимого весною до стадії початку цвітіння і 100-150 г В/га в фазу цвітіння.

Регуляція росту восени та весною

Доцільність застосування фунгіцидів із росторегулюючими властивостями (морфорегуляторів) залежить від строку посіву, складених погодних умов в період літньо-осінньої вегетації та особливостей розвитку і архітектури гібриду. Необхідно завчасно запланувати кількаразовий обробіток ріпаку, висіяного у ранні терміни. Такі ранні сходи, необхідно регулювати у кілька етапів, починаючи із 3-4 листка у рослин ріпаку. Далі за теплих погодних умов, обробіток потрібно повторити на 6-7 листку і за необхідності на 10-12 листку. Норми внесення препаратів (на основі тебуконазолу чи метконазолу) при цьому повинні починатися від 0,5-0,6 л/ га за першого обробітку та 0,7-0,9 л/га за другого. На посівах оптимальних та пізніх строків висіву для контролю хвороб та запобігання переростання, в осінній період, як правило, обробляються одноразово. Також за вибору препарату потрібно звертати увагу до якого типу належить гібрид. Зокрема на гібридах сучасного компактного типу використання препаратів з хлормекватхлоридом або його похідними є небажане, оскільки це призводить до значного вкорочення висоти рослини у весняний період розвитку.

За раннього відновлення вегетації на посівах із густотою стояння близько 40 рослин/м2, потрібно працювати за висоти стебла 20-30 см середніми нормами рекомендованих препаратів. Якщо за цих умов густота стояння не перевищує 20-30 рослин/ м2, норму препарату потрібно знизити, оскільки здатність до гілкування ріпаку за таких умов є доволі високою. У роки з пізнім відновленням весняної вегетації норми препаратів також слід знижувати, так як ризик вилягання практично відсутній, а перерва між фунгіцид обробкою за цих умов є досить короткою. Внесення регуляторів росту в умовах довгого світлового дня та високих температур повітря навіть при невисоких нормах внесення проявляє сильну дію. А за умов весняної посухи від внесення росторегулюючих препаратів слід утриматись, замінивши їх продуктом з більшим фунгіцидним ефектом, оскільки морфорегулятори в умовах високих температур і посухи можуть викликати в рослин значний стрес.

Захист ріпаку від хвороб в період цвітіння повинен проводитись в залежності від можливої появи загрози. Якщо в перші 10 днів цвітіння переважають вологі умови та високі температури то доцільно провести обробку препаратом із хорошим періодом захисту від склеротиніозу. Більш сухіші умови в цей період не сприяють інтенсивному поширенню даного збудника, тому обробіток можна відкласти на 3-5 днів, а основним нашим об’єктом в цей час вже буде альтернаріоз.

Рекомендовані товари
Швидке замовлення
  • Стійкість до жовтого вірусу турнепсу TuYV
  • Придатність до пізнього посіву
  • Висока польова торентність до Фомозу та Вертицельозу
  • Висока олійність
Швидке замовлення
  • Придатність до пізнього посіву
  • Clearfield®
  • Адаптивність до зон вирощування
  • Хіт продажу
Швидке замовлення
  • Стійкість до жовтого вірусу турнепсу TuYV
  • Висока морозостійкість
  • Висока польова торентність до Фомозу
  • Висока польова торентність до Вертицельозу
Швидке замовлення
  • Придатність до раннього посіву
  • Легке комбайнування
  • Висока посухостійкість
  • Адаптивність до зон вирощування
Швидке замовлення
  • Стійкість до фомозу RLM-7
  • Стійкість до розтріскування стручків PSR
  • Придатність до пізнього посіву
  • Хіт продажу
Швидке замовлення
  •  Придатність до раннього посіву
  •  Компенсаційний потенціал
  •  Висока олійність
  •  Адаптивність до зон вирощування
Коментарі
Поки немає відгуків
Написати коментар
Ім'я*
Email
Введіть коментар*
100% гарантія якості
100% гарантія якості
Відправка в день заказу
Відправка в день заказу
Система лояльності
Система лояльності
Всі види оплати
Всі види оплати